Зростання
професіоналізму вихователя в системі компетентісно – орієнтованого навчання
Працюючи за Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»,
реалізуючи особистісно орієнтований підхід до виховання і навчання,
впроваджуючи компетентні сну освітню парадигму, педагоги мають усвідомлювати,
що і як саме оцінюватиметься в
діяльності сучасного дошкільного закладу взагалі, в роботі керівника та
вихователя зокрема.
Інноваційна діяльність педагогів стає на сьогоднішній день основним
напрямом реалізації модернізаційних реформ в освіті й одним із суттєвих
напрямів переходу до моделі інноваційного розвитку України в цілому. Вимоги,
висунуті до педагогів відповідно до стандартів професійно-педагогічної освіти,
містять інноваційні компоненти на основі компетентнісно-орієнтованого підходу.
Сучасний вихователь повинен уміти сам і навчити дітей творчо опановувати
знання, застосовувати їх у конкретних навчальних і життєвих ситуаціях,
кри-тично осмислювати здобуту інформацію, володіти вміннями й навичками
саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки. Виховатеть має оволодіти
всіма складовими професійної компетентності, зокрема когнітивно-технологічною, методичною,
комунікативно-ситуативною, ауто-психологічною, кооперативною, валеологічною,
загальнокультурною тощо, а також способами мотивації діяльності, навичками
формування необхідних компетенцій для здійснення професійного самовдосконалення
на засадах компетентнісного підходу. Конкурентоспроможність вихователя на ринку
праці визначається обсягом компетенцій у сфері професійної діяльності, залежить
від рівня кваліфікації, педагогічного досвіду, майстерності, професійно
значущих якостей особистості. Рівень професійної
компетентності вихователя — це його знання, вміння,
особистий досвід. Бути компетентним означає бути здатним мобілізувати в певній
ситуації отримані знання й досвід. Але професійна компетентність учителя
потребує постійного розвитку й удосконалення. Проблема підвищення професійної
компетентності педагогічних кадрів розглядається в різних аспектах.
Поняття професійної компетентності
педагога виражає єдність його теоретичної та практичної готовності до здійснення
педагогічної діяльності й характеризує його професіоналізм. Педагогічний професіоналізм,
компетентність — розглядається в контексті безперервної педагогічної освіти й педагогічної
діяльності, вимог до вихователя і його підготовки.
Самоосвіта – це процес свідомої самостійної пізнавальної діяльності, який здійснюється добровільно, планується, керується, контролюється самим педагогом. Для вихователя
самоосвіта є об’єктивною потребою. Хочу наголосити на основних напрямках
самоосвіти:
- ПРОФЕСІЙНИЙ, ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ, ІНФОРМАЦІЙНО-КОМП'ЮТЕРНИЙ, ОСОБИСТІСНИЙ, ГУМАНІТАРНИЙ.
Список джерел самоосвіти: підручники, фахова періодична преса, ресурси
інтернету, участь у роботі методичних об'єднань, семінарів, конференцій. На
кожну букву підібрати прикметник, який характеризує компетентного вихователя:
кваліфікований, освічений,мудрий, правдивий, ерудований, тямущий, енергійний,
наполегливий, трудолюбивий,надійний, обізнаний.
Ми не стоїмо на місці, відчуваємо нові життєві тенденції,
йдемо у ногу із часом, любимо свою роботу, дітей .В організації освітнього
процесу ми вже давно відійшли від шаблонів і маємо результати:
високий,достатній і середній рівні розвитку вихованців. Глибоке вивчення
спадщини В.О Сухомлинського сприяло
виробленню цілісного підходу до розвитку, вихованню і навчання дітей. У нього
ми вчимося будувати роботу так,щоб вони могли акумулювати свої уявлення з
різних галузей знань і розділів Програми ,виробляючи власні судження. Ми
навчаємо їх застосовувати свої знання в
практичному житті. Наші заняття це активна ,захоплена діяльність: розумова,
мовленнєва, образотворча , яка спонукає дітей замислюватися, розмірковувати,
шукати,робити висновки і підходити до цього творчо.
Головні критерії оцінки ефективності дошкільної освіти - показники
особистісного зростання дитини: чим адекватніше, ефективніше розв’язує
дитина доступні вікові навчальні та життєві проблеми, тим вища оцінка роботи .
|